Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
опирати — опирати: (десь) обрѣтаться, доходить [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
опирати — 1 дієслово недоконаного виду притуляти опирати 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне рідко … Орфографічний словник української мови
оперти — див. опирати I … Український тлумачний словник
опирання — я, с. Дія за знач. опирати, опиратися … Український тлумачний словник
опора — и, ж. 1) Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого , що небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2) спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі… … Український тлумачний словник
опрати — див. опирати II … Український тлумачний словник
підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік … Український тлумачний словник
спирати — а/ю, а/єш, недок., спе/рти і зіпе/рти, зіпру/, зіпре/ш; мин. ч. спер і зіпе/р, ла, ло; наказ. сп. зіпри/; док., перех. 1) Робити занадто тісним простір, зайнятий чим небудь. || Натискаючи, штовхаючи, примушувати кого небудь відійти, відсунутися.… … Український тлумачний словник
